Моделювання — відтворення характеристик певного об'єкта на іншому, спеціально створеному для їх вивчення.
   Моніторинг — комплекс процедур зі спостереження, поточного оціню­ванню перетворень керованого об'єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об'єкта (наприклад, стандарту).
   Моніторинг — постійне спостереження за якимсь процесом, явищем з метою виявлення його відповідності певним нормам, прогнозам, бажа­ному результату тощо.
— система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему або окремі її компоненти, яка дозволяє зробити висновок про стан об'єкта у будь-який момент, і дати прогноз його розвитку.
   Моніторинг якості освіти — це систематична і регулярна процедура збе­реження даних з важливих освітніх аспектів на національному, регіональ­ному та місцевому (включаючи школу) рівнях.
   Навчання упродовж життя - всебічна навчальна діяльність, яка здійснюється на постійній основі і має на меті поліпшити знання, навички і професійну компетентність.
  Надійність — точність вимірювання.

АКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ (АМО) -  методи, що створюють умови для вияву активності  суб’єктів  спільної діяльності «учіння-навчання». Поєднують ознаки методів педагогічного впливу та компонентів змісту освіти, оскільки через них можна передати навички діяльності, які не передаються вербальним шляхом. Проектувати навчальну ситуацію, у якій виявляється діяльнісний зміст освіти, можна лише через АМО.

АКТУАЛІЗАЦІЯ – 1) відтворення в пам’яті  системи знань (понять, положень, правил, фактів, уявлень), життєвого досвіду, засвоєних раніше способів учіння з метою наступного їх використання у пізнавальній діяльності; 2) перехід від  можливості до дійсності.

АКТУАЛЬНЕ ЧЛЕНУВАННЯ РЕЧЕННЯ -  виділення в реченні його частини (слова, словосполучення), що містить уже відому з попереднього речення (речень) інформацію, тобто теми (у шкільній практиці – «дане», воно ж «відоме»), та частини, що містить уперше повідомлювану інформацію, тобто рему (у шкільній практиці – «нове»). Завдяки темо-рематичним зв’язкам  між реченнями в тексті забезпечується розвиток думки. Застосовується в лінгвістиці тексту (теорії будови тексту).

АРТИКУЛЯЦІЯ (від лат. articulatio – розчленування) – діяльність мовленнєвого апарату, внаслідок якої утворюються звуки.

АУДІОКНИГА – текст (інформаційний, художній, публіцистичний), поданий у аудіоформаті.  Використовують з метою активізації  слухових (або слухових та зорових разом) аналізаторів у процесі ознайомлення  з навчальним матеріалом. На уроці А. застосовують з методичним супроводом у вигляді інструктажу, завдань і вправ, виконання яких потребує уважного прослухування тексту.

АУДІЮВАННЯ  -  один з чотирьох видів мовленнєвої  діяльності, що полягає в одночасному  сприйнятті на слух і розумінні людського мовлення і є основою спілкування. Розрізняють репродуктивне та продуктивне аудіювання.  Основною ознакою репродуктивного аудіювання, на відміну від продуктивного, є повторюваність усної інформації. У школі до репродуктивного аудіюванян вдаються  у процесі  проведення усних переказів та  підготовки до творчих робіт.  У природній ситуації спілкування  співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Сприймати усно передавану інформацію можна  глобально, докладно й критично. Глобальне (ознайомлювальне) аудіювання  вимагає від слухача загального охоплення змісту  повідомлення, вміння визначити його тему й головну думку, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи. Докладне аудіювання передбачає  найповніше  сприйняття змісту повідомлюваного. Критичне аудіювання  вимагає оцінки сприйнятих тверджень.

Адаптація (від лат. adaptatio (adapto) — пристосовую) — здатність організму пристосовуватись до різних умов зовнішнього середовища.

Акредитація (від фр. accreditation (accredo) — довіряю) — у сфері освіти — процедура визначення статусу вищого навчального закладу, підтвердження його спроможності здійснювать підготовку спеціалістів на рівні державних вимог з певного напряму (спеціальності).

Акселерація (від лат. acceleratio — прискорення) — прискорення фізичного розвитку дітей, зокрема зросту, ваги, більш раннє статеве дозрівання.

Актив (від лат. activus — діяльний, дійовий) — група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності вихованців, виявляють певну ініціативу.

Активність (у навчанні) — характеристика особливостей пізнавальної діяльності особистості, що полягає в усвідомленому використанні нею інтенсивних методів, засобів, форм оволодіння знаннями, вироблення вмінь і навичок.

Андрагогіка (від гр. androa — доросла людина і agogge — управління) — галузь педагогіки, що займається проблемами освіти, навчання та виховання дорослих.

ВЕРБАЛІЗМ (від лат verbalis - словесний) – зловживання словом, марнослів’я, пустопорожнє пишномовство, за яким простежується відсутність глибокої думки.

ВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ – процес передавання інформації  за допомогою мови.

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – аудіювання (одночасне слухання-розуміння), читання, говоріння й письмо. Час, що витрачається  людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання – 45%, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%.  Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт), аудіювання й читання – рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).

Навчання модульне (від лат. modulus — міра) — організація навчального процесу, яка скерована на засвоєння цілісного блоку адаптованої інформації та забезпечує оптимальні умови соціально-особистісного зростання учасників педагогічного процесу.

Навчання проблемне — навчання, яке відрізняється тим, що учитель створює певну пізнавальну ситуацію, допомагає учням виділити проблемне завдання, зрозуміти її і "прийняти"; організовує учнів на самостійне оволодіння новим обсягом знань, необхідним для вирішення завдань; пропонує широкий спектр використання набутих знань на практиці.

Навчання дистанційне — сучасна освітня технологія з використанням засобів передачі навчально-методичної інформації на відстані (телефони, телебачення, комп'ютери, супутниковий зв'язок таін.).

Парадигма (від гр. paradeigma — приклад, взірець) —- визнання наукових досягнень, які впродовж певного часу надають співтовариству моделі постановки проблеми та їх вирішення.

​